Vivat Academia!

Жовтень 1, 2014

Нещодавно студенти Тернопільського інституту МАУП  відвідали Президентський університет Міжрегіональної Академії управління персоналом, який знаходиться в м. Києві – столиці України, одному з наймальовничіших і найбільш зручних для життя міст Європи з майже тримільйонним населенням.

Міжрегіональна Академія управління персоналом – один із небагатьох вітчизняних вищих навчальних закладів, що мають міжнародне визнання. Понад 50 тисяч студентів з понад 25 країн світу, що мріють стати спеціалістами в галузі управління, здобувають вищу освіту саме тут. Справедливо МАУП носить звання найбільшого та кращого серед українських вузів недержавної форми власності. До цього звання мабуть слід лише додати – «найпатріотичніший». Виховати не лише спеціаліста, озброєного сучасними знаннями, а й духовну, гармонійно розвинену людину, справжнього патріота – таким бачать в Академії своє завдання. Адже тільки гармонійно розвинена особистість, сповнена любові до Батьківщини, поваги до інших культур та релігій, зможе стати достойним будівничим України, духовно збагаченою особистістю, здатною нести високі ідеали в життя. В МАУП наголошують: ми готуємо майбутню українську еліту. Яка просто не мислима без національно-патріотичної складової. Тож серед чисельних завдань, які ставить перед собою Академія, питання національно-патріотичного виховання молоді – на чільному місці.

Й справді, все в Академії дихає духом українства. Від самого порогу… В цьому могли переконатися студенти Тернопільського інституту МАУП. Біля центрального входу, немов на варті, височіє велична постать Святослава Хороброго  – переможця Хазарії.

Дев’ятиметрова постать легендарного Великого Князя Київської Русі спирається на меч — символ могутності та непереможності. Скульптори зобразили Святослава після ратного звершення, коли він після звитяги опустив свій меч і в роздумах про долю свого народу застиг на віки. Пам’ятник Святославу з’явився у вересні 2003 року. Він поки що єдиний у Києві.

Одразу за ним на схилі пагорбу розкинувся Парк Трипільської культури. Тут представлено керамічні скульптури, які відтворюють автентичні відповідники археологічних знахідок, що відносять до Трипільської культури. Усе тут засвідчує про глибокі витоки українства. Центральне місце в ансамблі займають богиня родючості Велика Матір  та тотем трипільців Тілець-бик на колесах.  Також відтворено  модель житла,  макет храму,   ритуальний  посуд та зразки мальованої кераміки. У парку є дошка з довідковою інформацією про Трипільську культуру, яку відкрив відомий чеський вчений-дослідник Вікентій Хвойко.  Його погруддя встановлено тут же біля дошки.

   

Від Парку Трипільської культури через Площу Знань простуємо до центральних сходів, які прикрашають ще три пам’ятника – відомим  просвітителям, творцям слов’янської азбуки та основоположникам слов’янського письменства Кирилу  та Мефодію,  та батькові української історії  Нестору-літописцю.   Символічно, що ці монументи з’явилися в Академії на День Знань – у 2007 році. Власне, відкривати якийсь пам’ятник історії чи культури на свято стало вже доброю традицією в МАУП.

  Роком раніше знаковою подією в День Знань стало відкриття в МАУП  Сходів Української культури.   Тут представлені мистецькі композиції, що відображають основні віхи української історії від сивої давнини до сучасних днів, розвитку та становлення української титульної нації. Пам’ятні таблички нагадують нам, наскільки древнім народом є українці. Адже найдавніші археологічні знахідки, що підтверджують цей факт – перші зображення тризуба, датуються аж 44 тисячоліттям до н. е. Сходи української культури нагадують нам про часи заснування Києва, величі та могутності Київської Русі, немов проносять епохою козацьких війн… І, нарешті, омріяна віками незалежність України. Сходи вінчає архітектурна композиція – перший в Україні пам’ятник «помаранчевій» революції 2004 року, яким вшановуються викладачі та студенти Академії, що брали участь у подіях тих днів на Майдані Незалежності.

 Справжній мальовничий куточок МАУП – «Сад України».  Серед вишень та квітів саду можна помітити сімох великих українців – визначних діячів вітчизняної історії. З «Кобзарем» у руках сидить на лавці Тарас Шевченко, схиливши голову в думах про Україну. Неподалік нього – Григорій Сковорода, якого «світ ловив та не спіймав» (ці його крилаті слова викарбовано тут же). Поряд стоять Петро Могила та Богдан Хмельницький. А Леся Українка на долоні тримає птаха – символ свободи та незалежності. А не так давно – до ювілейних дат народження відомих українських політичних та культурних діячів Івана Франка та В’ячеслава Липинського – було відкрито монументи і їм.

    

На особливу увагу заслуговує пам’ятник видатному політичному та культурному діячеві Київської Русі, Великому Князю Ярославу Мудрому.  З його ім’ям пов’язане створення першого літописного зводу та першого писаного зводу законів – «Руської правди». Князь мав найбільшу в Європі книгозбірню, що містилась в Софіївському соборі.

 Автори пам’ятника – молоді скульптори Борис Крилов та Олесь Сидорук. Їхня попередня робота – пам’ятник Святославу Хороброму, що прикрашає в’їзд до МАУП. Неподалік пам’ятника Ярославу Мудрому розташовано один з кращих не тільки серед вузівських, але й українських загалом –  Міжнародний бібліотечно-інформаційний центр, який носить ім’я князя-просвітителя. У фойє бібліотеки читачів ніби зустрічає скульптура  Митрополита Іларіона, першого слов’янина, який очолив київську митрополію, філософа та оратора, автора «Слова про закон і благодать».

 Відданість українській національній ідеї на території Академії відчувається всюди. Тут є пам’ятники  Володимиру Великому   (князь Володимир обирає віру), княгині Ользі,   встановлено пам’ятний знак на честь

950-річчя Києво-Печерської Лаври.

Увічнення видатних діячів України у камені та бронзі відбувається і у філіях Академії. Статую Блаженнійшого Володимира, Предстоятеля Української Православної церкви, встановлено у Хмельницькому. У Рівному вшановано видатного графіка Ніла Хасевича, який самим лише олівцем наводив жах на радянську владу. А в Запоріжжі височіє монумент видатній постаті українського козацтва Петра Сагайдачного.

 Відродження національної свідомості неможливе без відродження духовності. Віра очищає та об’єднує. На території Академії діє три каплиці. Біля Президії споруджено  православну каплицю   в ім’я Св. Георгія Побідоносця.  Вірменська каплиця   з’явилася в ознаменування 1700-річчя прийняття цією країною християнства.

У МАУП усвідомлюють, що українська культура не може розвиватися осторонь світової. Тож вшановують видатних постатей усіх часів та народів. Перед президією Академії гідне місце на алеї слави зайняли Зороастр, Піфагор, Конфуцій, Будда, засновник ісламу Мухам мед, давньогрецькі мислителі – Аристотель, Сократ, засновник першої академії Платон. Біля кожного погруддя – дошка з коротким описом. Неподалік – біля каплички Георгія Побідоносця – в скульптурній композиції увічнено  Ісуса Христа.

 Виховання молодого покоління на патріотичних засадах — справа не з легких. Однак у МАУП переконані, що іншого шляху не існує. Тільки патріот захоче по-справжньому піклуватися про рідну землю. Саме від нього, молодого українця, залежить майбутнє України. Тому так багато зусиль докладається, аби зберегти національну культурну спадщину та відродити історичні традиції. Академія надає постійну підтримку  музею Трипільської культури   у селі Трипілля на Київщині, Переяслав-Хмельницькому національному історико-етнографічному заповіднику. Студенти регулярно відвідують ці місця.

 Активність Міжрегіональної Академії управління персоналом у підтримці української культури, мистецтва надзвичайна. Адже Академія постійно розвивається та не зраджує своїй місії, яку найповніше відображено у словах К. Ушинського, які висять над входом до Українського культурно-просвітницького центру МАУП: «Служіння Богові і Батьківщині!».